Меню
  Головна
  Новини
     Всі новини
     Пласт -овий Архів
     Календар
  Хроніка
  Пласт -ова Бібліотека
  Про нас
     Петро Сагайдачний
     Наш курінь
  Фотоальбом
  Від хіхікала
  На який табір поїхати?
  Гостьова
  Пласт -овий Форум
     Нова тема
     Зареєструватись
     Користувачі
     Свої налаштування
 
  Календар новин
 Червень 2017
пнвтсрчтптсбнд
    1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30   
       

  Рейтинг
bigmir)net TOP 100
  Ш.А.Л 2006
Ш.А.Л 2006
Школа Аматорів Лещатарства

Вже в який раз я зібрав свій наплічник і вийшов на засніжену вулицю з надією на нові пригоди та знайомства. Тепер у мене не було звичного для пластуна спальника, каремата чи казанка. Зате в руках я тримав лещата з паличками, а в наплічнику лежали важкі лещатарські черевики. З таким чудо-вирядом ми з другом-пластуном дійшли до вокзалу, де сіли на поїзд Коломия-Львів. Дорога здавалась нескінченно довгою. Раптом почув приємний жіночий голос, який радо повідомив, що ми приїхали до Львова… Нас радо зустріли і прийняли на ночівлю… Ось ми їдемо в автобусі, повному пластунів… Виснажлива дорога до Славська, недовга мандрівка до бази…

Перші відчуття, які дійшли до змученої від дороги голови, були дивними і в той же час непластовими. Кімната з телевізором, великим ліжком, душем та вмивальником аж ніяк не справляли вражень пластового табору. Після розтаборування ми одягнули лещатарські костюми, черевики та взявши в руки лещата і палички пішли за інструкторами “відчувати” сніг… Після пробного спуску нас поділили на колиби, всього їх було 4, дали інструкторів і випустили на схили… Колиби ж відрізнялися за рівнем катання учасників. Вчили всьому: техніці, падінням, стилям, але в основному “чайників”. Почалося катання і перші спуски та підняття на бугелях дали можливість повністю відчути і оволодіти своїми лещатами. Підйом, спуск, підйом, спуск – і так до обіду… Коли не залишилось квитків, почали “ловити” бугель, коли й той перестав працювати довелось довго підніматись до бази з важкими лещатами на плечах. Перший день приніс нові відчуття, поняття про правильну техніку катання і перший досвід слалому. Відкриття табору одразу пригадало всім, що вони пластуни і що півгодинне стояння в повному однострої на вулиці при температурі дещо нижче нульової позначки не є новим для учасників ШАЛ’у. Цікаві гутірки, ватри, імпрези, смачна їда, приємні люди, вечірня мандрівка до криївки УПА, піднесений настрій і безумовно ШАЛене катання продовжувалось ще 3 дні. Каталися на ФМІ, Погарі і навіть на Тростяні. “Чайники” вчились кататися, а ми в свою чергу удосконалювали свої навики їзди і каталися у своє задоволення. Та все добре рано чи пізно закінчується і хотіли ми того чи ні, повинні були повертатися до щоденного життя. Автобус до Львова чекав на наші змучені та безмежно задоволені тіла. Дорога до Львова, прощальні фото, обійми та адреси на пам’ять і довга дорога до дому, в рідну Коломию…

Так і закінчився табір, який повністю змінив, до того консервативні, уявлення про пластові табори і відкрив нову сторінку у моєму пластуванні. Після нього круті і складні схили здавалися “дитячими забавками”, а той багаж знань, який здавалось б безуспішно старалися записати в нас інструктори, на довго залишиться в наших головах, так само як і настрій та незабутні враження будуть час від часу зворушувати пам’ять. Окрема подяка організаторам які зробили для нас таке свято та людям, які терпіли наші спроби оволодіти цим нелегким спортом. Побільше б таких таборів!!!

пл.розв. Артем Жуков (Коломия)
  Проекти порталу
 Розроблено: a-t-bel
 ПЛАСТ НСОУ Львів - 2004-